Битва за аеропорт: як бізнес-клан Яценюка відлякує міжнародних інвесторів
Битва за аеропорт: як бізнес-клан Яценюка відлякує міжнародних інвесторів
Як по-новому “родинні бізнеси” розтягують прибутки в Україні?
Тендерна мафія нікуди не дівалась. Великий бізнес продовжує розподілятися між великими кланами можновладців у кращих традиціях Саші Стоматолога. При цьому іноземний капітал і далі відштовхується в угоду місцевим “елітам”, які дорвались до владних крісел. Як стало відомо ІНФОРМАТОРу, клан Яценюка наживається на головному аеропорті країни – “Борисполі”. Найприбутковіший бізнес повітряного порту члени його родини та бізнес-групи розподіляють між собою.
Показова у цьому питанні скандальна ситуація з міжнародною корпорацією “DUFRY INTERNATIONAL LTD”, яка скаржилась до держслужби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, та на ім’я прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та в Антимонопольного комітету України на порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Як виявилось, за укладенням договору про спільну діяльність на надання послуг з облаштування та забезпечення функціонування об’єктів громадського сервісу в терміналі “F” між компанією “БФ груп” і міжнародним аеропортом “Бориспіль” слідкували представники Кабінету міністрів.
Група “Дюфрі” є глобальною компанією у сфері роздрібної торгівлі, здійснює свою діяльність в 48 країнах світу і управляє більш ніж 1350 магазинами безмитної торгівлі, розташованих в аеропортах, круїзних лайнерах, морських портах та інших туристичних місцях. У червні 2014 р. компанія подавала необхідні документи для участі в конкурсі на право укладення договорів оренди нерухомого державного майна і отримання права в управлінні магазинами безмитної торгівлі (12 об’єктів на 3 і 4 поверхах терміналу “D” міжнародного аеропорту Бориспіль). Однак, їх обіграли конкуренти з бізнес-групи Аресенія Яценюка. Головною причиною відмови став цікавий пунктик умов конкурсу: обов’язковий пункт – досвід роботи в Україні. Відтак, будь-хто програв би за таких умов, хоч і має позитивний багаторічний досвід роботи в різних аеропортах світу. Адже для вітчизняних корупціонерів міжнародний досвід не має значення.
Міжнародні експерти заявили, що подібне поводження з міжнародними корпораціями призведе до втрат інвестиційного іміджу України та може вплинути на позицію Світового банку і Міжнародного валютного фонду. Постає питання: чому Арсеній Яценюк ризикував міжнародним статусом? Очевидно, що на це вплинула ціна питання. І особисті інтереси. Адже тепер відомо, що зазначені “умови конкурсу” писались під бізнес-партнерів і родичів Яценюка. Зокрема – маловідомого олігарха Леоніда Юрушева.
Леонід Юрушев – співзасновник “БФ груп”, засновник банку “Форум”. Його бізнес стартував у часи, коли Яценюк був головою Нацбанку. Юрушев вклав кошти в будівельні проекти компанії “Ярославів Вал” (готель класу люкс InterContinental, бізнес-центр Leonardo, Holiday Inn близько Золотих воріт, готель “Фермонт” на Подолі). У 2013 р. журнал “Фокус” оцінив статки Леоніда Юрушева в $ 1027 млн. – 17 місце рейтингу найбагатших українців. Співзасновниками “БФ груп” також є Володимир Яценюк (далекий родич, як з’ясувала “Українська правда”, Арсенія Яценюка), Юрій Гриценко і громадянин Австрії Артур Гранц.
Відтак, завдяки корупційно оформленому конкурсу на оренду торгових площ (3 227 кв. м.) аеропорту в терміналі “D” строком на 10 років переможцем оголошена компанія “БФ груп”. За підрахунками експертів щомісячні прибутки від цієї оборутки складатимуть 1-1,5 мільйони євро на місяць, в залежності від пасажиропотоку. Це тільки мінімальні розрахунки з очевидних цифр. Відтак, стає зрозуміла логікамотивації Арсенія Яценюка у скандальному поводженні з міжнародними корпораціями – апетитні суми від прибутків.
За “Бориспіль” ці “акули бізнесу” воюють давно. Інший представник бізнес-групи Яценюка – Андрій Іванчук, намагаєтсья увійти з боями до терміналів аеропорту ще з початку нульових. Однак, за часів режиму Януковича його суттєво тіснив Борис Колєсніков. Тепер Іванчук має широкі преференції і привілеї. Як вияснилось, він був однокурсником Арсенія Яценюка під час навчання. Андрій Іванчук є офіційний співзасновник ТОВ “Юрек-Аудит”, ТОВ “Еліт-центр”, ТОВ “Торговий дім “Аргоцентр”. Саме він був першим головою партії “Фронт змін”. З 12 грудня 2012 р.- народний депутат України від “Батьківщини”, заступник голови фракції (його ще називають “скарбником” партії), голова Комітету ВР з питань економічної політики. В парламенті Іванчук “уславився” тим, що був одним з ініціаторів закону проти “кнопкокрадтва”, і в той же час він неодноразово порушував ст. 84 Конституції України щодо особистого голосування в парламенті. У травні 2014 року він став “рекордсменом” серед кнопкодавів, проголосувавши на одному голосуванні відразу від імені 5 депутатів.
Як повідомляють ІНФОРМАТОР конфіденційні джерела, вказані “бізнесмени” поступово витісняють дрібних та середніх підприємців з “Борисполя”. За останній рік під їх контроль перейшла більшість найприбутковіших площ терміналів. Конкурувати з ними змоги немає ні в кого. Як бачимо, навіть міжнародним корпораціям. І дивлячись на це виникає питання: чому ці “підприємливі люди”, які проявляють скільки енергії та винахідливості у боротьбі за особисті інтереси з такою ж завзятістю не відстоюють інтереси xtidziqtuiqxqkmp країни?
informator.su